Контраст
Шрифт
Очистити
Сховати налаштування
10.04.2013 У прокуратурі стверджують, що Кримінально-процесуальний кодекс захистив конституційні права громадян. Минуло чотири місяці з часу, коли в Україні почав діяти новий Кримінально-процесуальний кодекс. Його недарма називають головним правовим документом після Конституції. Чи не кожному громадянинові доводиться мати справи з правоохоронцями та судами. Спілкуючись з оперативниками, неодноразово доводилося чути, що новий кодекс ускладнив їхню роботу. Злочинці, кажуть опери, швидко збагнули,що відтепер кожен крок оперативника регламентують суди, і цим користуються. “ВЗ” вирішив усе з’ясувати в людини, яка за посадою має краще за всіх розбиратися в тонкощах нового законодавства, – прокурора Львівської області Олега Василенка.
– Олеже Андрійовиче, в пресі друкувалося чимало думок юристів, суддів, правознавців щодо нового КПК. Розповім на конкретному прикладі, як до нього ставляться не обтяжені юридичними знаннями люди. У мого знайомого дебоширили сусіди. Через їх п’яні крики плакала маленька дитина. Чоловік вночі побіг у райвідділ міліції. Раніше повернувся з дільничним інспектором. І той би швидко припинив дебош. Зараз... У райвідділі чоловікові сказали, що не мають права через новий КПК заходити у чиюсь квартиру. Він мусить написати заяву, після чого її почнуть розглядати. Так ту ніч бідака й не спав...
– Якщо говорити не юридичною, а простою мовою, то будь-яку роботу, якщо підходиш до неї з відповідальністю, виконувати і складно, і одночасно легко. Справді, кожен крок правоохоронця після прийняття нового кодексу регламентований. Раніше за такими скаргами громадян приходив дільничний інспектор міліції. Чи міг він зайти в квартиру, де буянили? Ніби й міг. Бо не ніс за це жодної відповідальності. Хоча, за законодавством, яке на той час діяло, він зайти у помешкання без дозволу його власників права не мав.
Що в такому випадку робив міліціонер? Страшив дебоширів та... виносив відмовний матеріал за скаргою їхніх сусідів. Через якийсь час пияк знову буянив, дільничний знову приходив, і знову писав відмовний матеріал. І так до безкінечності.
Зараз міліціонери зобов’я-зані прийняти кожну заяву, навіть висловлену телефоном. Приймаючи цю заяву, мусять виїхати на виклик, а сама заява має протягом доби бути внесена у Єдиний реєстр досудових розслідувань. Та навіть до внесення заяви в реєстр працівник міліції має право вживати заходів для припинення злочину. Звичайно, в квартиру він без санкції суду як не мав права увійти, так і не має. За винятком випадків, коли переслідує особу, що вчинила злочин, або з метою врятувати життя та здоров’я громадян. У цьому випадку нічого не змінилося.
Якщо говорити про оперативні підрозділи, яким буцімто стало важче працювати... На що скерований новий Кримінально-процесуальнй кодекс? Перш за все, на захист конституційних прав громадян. Робота міліції має проводитися в ме-жах закону. І чим чіткіше виписані обов’язки міліціонера, тим краще для пересічного громадянина.
У новому КПК визначено, що з моменту внесення у Єдиний реєстр досудових розслідувань заяви громадянина, а вона мусить бути у нього внесена протягом доби з часу подачі, розпочинається досудове розслідування. Під час цього розслідування оперативним підрозділом керує слідчий. Тобто оперативники не можуть на свій страх і ризик, керуючись своїми внутрішніми переконаннями, проводити будь-які дії без доручення слідчого.
Регламентовано новим кодексом і проведення негласних слідчо-розшукових дій. Проводити їх дозволяється лише у кримінальних провадженнях щодо тяжких та особливо тяжких злочинів. І лише тоді, коли довести вину особи неможливо легальними методами.
– Як на практиці відтепер діють міліціонери, розслідуючи, скажімо, викрадення автомобіля?
– Це — тяжкий злочин. Слідчий дає доручення оперативникам про виконання певних обсягів слідчих дій. Якщо ці дії не допомагають встановити особу, що вчинила злочин, слідчий звертається з клопотанням до слідчого-судді щодо проведення негласних слідчих дій — стеження, прослуховування, зняття інформації з телекомунікаційних мереж, проникнення до житла тощо.
Раніше оперативник також мав отримати дозвіл суду у рамках проведення оперативно-розшукової справи. Та зараз налагоджено суворий прокурорський і судовий контроль за проведенням відносно особи негласних розшукових дій. Це — один із елементів захисту конституційних прав громадян. Слідчий про проведення негласних дій зобов’язаний попередити особу, стосовно якої вони проводилися, протягом дванадцяти місяців з дня завершення таких дій, але не пізніше скерування справи з обвинувальним актом до суду.
Чи перешкоджають такі обмеження оперативникам розкривати злочини? Ні! Якщо говорити про вбивства та інші злочини, які слід розкривати “по гарячих слідах”, то законодавець передбачив і таку ситуацію. У разі необхідності, для розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів слідчий може надати доручення на проведення негласних слідчо-розшукових дій до отримання ухвали суду. Та прокурор у такому випадку має вчасно звернутися до суду за дозволом. І якщо суд відхилить його клопотання, негласні слідчі дії припиняються, а всі отримані під час їх проведення матеріали знищуються.
Посилання на те, що необхідність отримання дозволу суду на певні дії ускладнює процес розкриття злочинів, — недоречні. Тим більше зараз налагоджене чергування суддів, і вони у будь-який час доби розглядають клопотання.
– У створення інституції слідчих-суддів було чимало противників. Критики нового КПК казали, що слідчий-суддя має можливість впливати на слідчого.
– До компетенції слідчого-судді віднесено надання дозволів на певні розшукові дії та судовий контроль за дотриманням конституційних прав громадян на стадії досудового розслідування. Все, що пов’язане з обмеженням права громадянина, — огляд житла, обшук, тимчасове відчуження майна, проведення негласних слідчо-розшукових дій, — все це робиться виключно з дозволу слідчого-судді.
– Чи може слідчий-суддя відсторонити слідчого від справи?
– Не може. Та слідчий-суддя розглядає скарги на діяльність або ж бездіяльність слідчого. Він може, скажімо, визнати протиправною бездіяльність слідчого та повідомити про це керівникові прокуратури.
– Рано чи пізно в Україні мають виокремити слідчих в якусь окрему структуру на зразок російського Слідчого комітету...
– Новий Кримінально-процесуальний кодекс передбачає створення Державного бюро розслідувань. Ця структура буде розслідувати злочини, вчинені правоохоронцями, службовцями четвертої та вищих категорій. Наразі такі справи розслідують слідчі прокуратури. Чи буде створено Державне бюро розслідувань? Думаю, в процесі реформування всієї правоохоронної системи таке рішення приймуть. Та все залежатиме від законодавців.
Омар Узарашвілі
9 квітня 2013 року 11:00 http://www.wz.lviv.ua/ukraine/print/122639 |
|
кількість переглядів: 76061 |