11.12.2020

«Переважно це були квартири, якими роками ніхто не користувався...»

За чотири роки шахраї заволоділи шістьма львівськими помешканнями й двома гаражами
 
 
Квартирних аферистів у всі часи не бракувало. Та як показує життя, до шахрайських схем з житлом нині долучаються ті, хто раніше взагалі не мав проблем із законом. Проте такі шахраї-аматори дуже швидко «вчаться». І ось результат. За чотири роки п’ятьом зловмисникам вдалося у шахрайський спосіб заволодіти шістьма квартирами львів’ян та двома гаражами — на загальну суму майже 11 мільйонів гривень!
Реалізувати задумане зловмисники змогли, підробивши паспорти власників квартир. Причому підробки були такими якісними, що на око не відрізнити від справжніх документів. Шахраї вписували у паспорт усі дані власника квартири, а фото вклеювали своє…
Про зухвалих квартирних аферис­тів журналістці «ВЗ» розповів пред­ставник Львівської обласної проку­ратури — начальник відділу нагляду за додержанням законів, які ве­дуть боротьбу з організованою злочинністю, Валерій Заярський.
Цією справою правоохоронні ор­гани займаються з 2016 року. Саме тоді й сплив перший епізод… До пра­воохоронців звернувся власник одні­єї квартири і повідомив, що його жит­ло перереєстроване на… невідому особу. Слідство розпочалось.
«Зловмисники знаходили помеш­кання, у якому тривалий час ніхто не проживав, — розповідає про квартир­ну схему Валерій Заярський. — На­приклад, людина поїхала за кордон або до родичів літнього віку. За та­кими квартирами проводили спо­стереження. Представлялися пред­ставниками комунальних служб, розпитували у сусідів про власни­ка житла. Згодом встановлювали усі дані власника. Або через жек, або че­рез адресне бюро, наприклад, каза­ли, що людина зникла. У якомусь ви­падку могли звернутися в ОСББ. Така інформація є і в загальних базах не­рухомості. Дізнатися, хто є власни­ком квартири, не складно.
Далі зловмисники замовляли ви­готовлення паспорта. Ідентифікува­ти, що цей паспорт — підробка, було практично неможливо. Паспорт був виготовлений на дуже якісному по­ліграфічному обладнанні. На такому обладнанні виготовляють паспорти на державному підприємстві. Техніка прогресує, і таке обладнання є у за­гальному доступі, його можна купити. Дані про власника квартири, його ім’я та прізвище, і навіть сімейний стан, відомості про прописку, з усіма пе­чатками, вносилися у цей підробле­ний паспорт. А фотографія вклеюва­лася одного з учасників цієї злочинної групи (залежно хто власник квартири — жінка чи чоловік). Із п’яти учасників цієї групи двоє виконували роль тих, чиї фотографії вклеювалися у пас­порт. А квартири підшуковували такі, щоб власником була одна особа, а не кілька співвласників".
Валерій Заярський каже, ма­ючи такий паспорт на руках, зло­вмисники могли звернутися в орга­ни податкової служби, аби отримати ідентифікаційний код. «Казали, що ідентифікаційний код, мовляв, втра­тили. Показували паспорт, відповідно їм видавали ще раз ідентифікаційний код. Після цього вони виготовляли на­ново реєстраційні документи на квар­тиру. Це технічний паспорт на об’єкт та витяг з реєстру речових прав. Це об’єм документів, який достатній для людини для підтвердження її права власності на житло».
«Чи допомагав хтось цим шахра­ям: працівники БТІ, нотаріуси, дер­жавні реєстратори?» — запитую. «Вони мали всі необхідні документи на квартиру і своє обличчя у паспорті, тож ні у кого не виникало жодних сум­нівів, що паспорт фальшивий. Далі — квартиру продавали. У більшості випадків ці квартири реалізовували­ся спочатку між учасниками злочин­ної групи (очевидно, аби заплута­ти сліди. — Авт.). Після цього вони розміщували оголошення про про­даж квартири, до прикладу, на OLX чи DOM. RIA. Могли продати кварти­ру двічі, а то й тричі. В окремих ви­падках зверталися до ріелторів, які також стали свідками у цій справі».
«Зловмисники міняли замки у цих квартирах, а у деяких робили навіть мінімальний ремонт, — веде далі Ва­лерій Заярський. — Якісь старі меблі могли викинути. Тобто старалися надати квартирі більш-менш товар­ного вигляду. Увесь процес від по­чатку і до кінця був добре продума­ний».
Більшість потерпілих до остан­нього не знали, що їхню квартиру вже продали. Про це дізнавалися від правоохоронців. До слова, про­курори не розкривають усіх козирів, бо знають, що мають справу з шах­раями, які будуть намагатися будь-якими методами уникнути відпові­дальності. У листопаді кримінальне провадження скерували до Лича­ківського районнного суду. Один із членів цього злочинного угрупуван­ня помер від коронавірусу. Отже, на лаві підсудних опиниться четверо учасників-львів'ян. Наймолодшому з них — 35 років.
Кримінальне провадження від­крите за ст. 190 ККУ (ч.4) — вчинення злочину в складі організованої гру­пи, що заподіяло збитки в особливо великих розмірах. Зловмисникам загрожує від 5 до 12 років з конфіс­кацією майна. Інша стаття, яка їм ін­кримінована, — це підробка доку­ментів (ст. 358 ККУ, ч.3,4).
«Чи повернуть квартири їхнім справжнім власникам?» — запитую прокурора. «Один об’єкт уже по­вернуто власнику. Суд у цивільному провадженні, оцінивши всі ці обста­вини, скасував договори купівлі-продажу, реєстраційні документи і процедури».
«Що вас найбільше здивувало під час розслідування?» — запитую на­останку. «Ця група не була з числа якихось авторитетних досвідчених злочинців. Переклеювання фото­графії у паспорті — один із непопу­лярних методів шахрайських схем. Надто ризиковано. Ці зловмисники наживо з’являлися у різних інстанці­ях — у БТІ, у нотаріусів, у податковій. Багато свідків їх бачили…»

кількість переглядів: 182